Поки не вщух щасливий вереск свідків кенгурації, маю дати невтішний прогноз на найближче майбутнє. Звісно, політолухи потім пояснять все, шо сталося, знайдуть слова, підведуть теорію… А я, як зазвичай, повідомлю вам зарані, шановні читачі.

1.       Трамп дійсно запропонує «мир» у його специфічному розумінні, тобто припинення вогню і заморозку війни по лінії фронту без жодних гарантій непоновлення.

Далі варіанти:

      2.а) Путін відмовляється і продовжує бикувати. Просто тому, що може і хоче.

      2.б) Путін погоджується, розуміючи, що йдеться про ліквідацію України в найближчому

              майбутньому до його повного задоволення, від нього вимагають не поступок навіть, а

              просто реверансів. Тоді не погоджується Зеленський. У нього вибору нема. Брудні

              американські політикани роблять ту ж помилку, що й тупі московські: не враховують думку

              українського суспільства, передусім озброєної його частини.

В кожному разі ситуація розвивається ідентично:

3.       Трамп звинувачує у зриві його геніального мирного плану Україну і решту терміну тихо обтікає.  Ні про яке постачання Україні сучасної зброї не йдеться. Такої опції на столі немає.

Зрозуміло, що це стане холодним душем для трампонутих, що вже потирають дупи в очікуванні зливи ніштяків…  Але при їхньому діагнозі холодний душ корисний. Якихось 4 роки тому вони так само верещали від захвату, вдягаючи Жопайдена у вишиванку  (віртуально, на малюнку, живий він їм не дався) і порівнюючи з Байдою, і вже отримували подібну процедуру. Але тут потрібна регулярна обробка з більшою інтенсивністю, хоча б раз на тиждень, бо лікування ризикує розтягнутись до кінця часів…

Звідки така впевненість у майбутньому? Вкотре мушу вам повторити: ЗОВНІШНЯ політика в сша визначається не обраними публічними політиками, а справжніми власниками держави, Світовим Сіонізмом. Можливо, назва некоректна, але кращої в мене нема. Називати їх Світовим Урядом язик не повертається – уряд має все ж якось керувати, а не лише грабувати… Президент сша займається на власний розсуд ВНУТРІШНЬОЮ політикою, або розділяє долю Кеннеді і ще трьох його колег. Бо саме така негласна угода діє у сша. Так влаштована держава. І контури прийнятих рішень проступають крізь особу президента, випираючи в найнесподіваніших місцях, як шило в мішку.

Сподіваюсь, ви вже переконались, що перерва у постачанні Україні допомоги, тривалістю у півроку, це не злий задум МАГА, а погано виконана вистава з наперед розписаними ролями. На час зупинки фінансування в розпорядженні Жопайдена залишалось більш 10 мільярдів вже виділених Україні, але не розподілених коштів. І після доленосного, як нам казали, рішення, злива допомоги так і не пролилась на наші голови. Ледве покрапало, та й то Божею Росою…

Попри численні обіцянки й урочисті клятви, Жопайден залишає посаду, так і не виділивши стільки разів обіцяну допомогу. Звісно, дідусь старий і йому однаково, але не до такої ж міри! Хто його тягнув за язик? Можна ж було саботувати мовчки, без порожніх обіцянок? Ні. Бо хтось таки тягнув…

Перерва у постачанні була тестом на міцність України, і ми його провалили. Бо виявились куди міцнішими, ніж здавалось «благодійникам». А отже, менш чутливими до впливів американського погонича. А самостійних він не любить… Тому допомога була скорочена приблизно на порядок. Якщо у 2022 році, коли американи лише шукали баланс, який дозволив би затягнути війну у патову ситуацію, допомога зброєю складала близько 2 мільярдів на місяць, то у 2024 – близько 200 мільйонів.

        Тепер про саму допомогу в цифрах. Конгрес сша виділив уряду 168 мільярдів доларів на допомогу Україні. Але не поспішайте звинувачувати нашу злодійкувату владу в їх розкраданні. Бо тут американи встигли першими. В реальності з цих грошей Україна отримала аж 43 мільярди на підтримку бюджету й із забороною використовувати їх на військо. Ще на 33 мільярди начебто виділено зброї. Чому «начебто»? Бо насправді виділялась переважно списана зброя, найстарша й найдешевша з наявної, і готові до списання боєприпаси, що мали нульову балансову вартість і вимагали на додачу коштів на утилізацію. Тож тут хтось непогано погрів брудні лапки мільярдів десь на тридцять… Решта грошей – якось так розсмокталися. Тобто пішли на боротьбу з корупцією. Американською, звісно. Не  нашою легендарною, тисячу разів оспіваною блюмкіними… Частка Хантера мене не цікавить, то вже деталі, на яких нам не залежить. Але з огляду на вищесказане, не можна виключати, що трампу теж нестерпно захочеться допомагати Україні, як тільки його введуть у курс справи. Надто вже вигідно… Але це, знов таки, не йому вирішувати. Насправді все вже вирішено. Американська преса за останні півроку, прикриваючись трампом, здійснила шулерську підміну понять. Замість агресора й жертви пересічним американам тепер втирають про «сторони конфлікту» які, виявляється, «обидві мають піти на компроміс». Тобто дискурс визначено. Нас вкотре намагаються продати москві. Тепер від імені трампа.

        Ну а наприкінці, як завжди, трохи позитиву. Продати нас не вдасться, як і раніше не вдавалось. Інакше нас вже не було б. Військо тримається, ворог здихає, дрібні, але не бідні держави Європи допомагають грошима. Виробництво зброї так-сяк розгортається, частково у нас, частково в Європі. Тож американів чекає неприємне відкриття: без них обійдуться. Вони вже не керують війною, як їм хотілося. Завдяки стійкості нашого війська і європейцям в обісцяних кальсонах.

        Американам скоро стане не до нас. Їх чекає епічна битва між  трампуватими й утрампованими. Хто в ній переможе? Точно не америка. У своєму зрозумілому прагненні максимально затупити виборців, Світовий Сіонізм передав куті меду. Отупіння дійшло до стану некерованості, коли виборці вже не усвідомлюють наслідків вибору. Навіть найочевидніших.

        Чому курс на самоізоляцію згубний для сша – вже не раз писав, повторюватись не хочу. Але звертаю вашу увагу на те, що всі останні висловлювання трампа ведуть саме до неї. Претензії до Канади, Данії мають надійно посварити сша з державами, які вважають себе їх союзниками. Претензії до Панами  не варті обговорення. Бо вона й так належить Світовому Сіонізму на правах автономії, як Ізраїль. Просто трампу ще не пояснили…

        Тож вітаємо американський народ з появою в нього власного Найвеличнійшого, з нетерпінням чекаємо подальших кроків американського генія політичної думки і уважно споглядаємо, як поволі, але невпинно жовтіє Білий Дім. Мабуть давно не фарбували…