Вперше опубліковано у квітні 2014 року.

Типова задача з арифметики часів планового господарства:
з пункту А в пункт Б і з пункту Б в пункт А назустріч один одному вийшли два поїзди з вугіллям. Питання: Навіщо?!
Це одвічне питання не полишає мене при спробах проаналізувати енергетичну безпеку України та її газовий баланс. 
  Як відомо – це дві речі несумісні. Але і по одній, без спроби суміщення, вони здатні викликати параліч мозку.
  Задача часів ринкової економіки: 
   Українські теплокомуненерго споживають 13 млрд. м3 російського газу щороку. Вартість газу (гуртова) від 265 до 485 доларів США,  ринково-хаотична (тобто залежна виключно від бажання Путлера).  За курсом на початок року – це від 2 до 4 гривень за м3. Зараз, за явно спекулятивним курсом (окрема подяка Нацбанку і герою Майдана, що його очолив) -  від 3 до 4 гривень. 
   Теплоємність 1 м3 газу приблизно дорівнює теплоємності 1.5 кг. низькоякісного кам’яного вугілля (ринкова гуртова вартість на початок року - максимум  80 копійок за 1.5 кг.).Зараз – не більше гривні.
   Питання: навіщо ми пускаємо Путлерівський газ в Україну?!
    У нас що, є зайвих 15- 28 млрд гривень у бюджеті, які ми мріємо подарувати російському фюреру і його армії, щоб вони відняли в нас ще якийсь регіон?
    Ще одна задача часів ринкової економіки (на закріплення матеріалу): Україна щороку видобуває 20млрд. м3 природного газу, з яких 13 млрд. м3 використовується населенням для побутових потреб, решта – розкрадається з метою подальшого «чорного» експорту. Це явище широко відоме у вузьких колах під назвою «президентська рента»( ніхто не знає чому).
    Крім того, Україна щороку закуповує близько 30 млрд. м3 неприродного газу в Росії (неприродного – бо ринкову вартість його наперед визначити неможливо, більш того – вона здатна змінюватись заднім числом). З них 3 - 4 млрд. м3 використовується газотранспортною системою для прокачування російського газу в Європу. 13 млрд. м3 спалюється підприємствами теплокомуненерго (дивись попередню задачу). З решти 13 -14 млрд. м3 принаймні половина використовується в металургії і може бути замінена вугіллям.
    Україна видобуває щорічно близько 80 млн.т. вугілля на рік, за радянських часів видобувала до 240 млн.т. щорічно. Якщо на сьогодні Україна не спроможна видобути додатково 30 млн. т. низькоякісного або 20 млн. т. високоякісного вугілля на рік, його можна купити за ринковою ціною у Польщі та Чехії, або у будь – якій іншій країні, що його видобуває. (Нагадую: газ ми можемо купувати тільки в Путлера.  Купувати інший газ він нам не дозволяє).
Питання: 1. Хто отримував президентську ренту, поки в Україні не було президента ? 
                        (це перший такий випадок в історії держави, тому особливо цікаво…) 
                   2. Хто і що має відкрутити прем’єр-міністру України, щоб позбавитись 
                        енергозалежності від фашистської Росії у час війни з нею ж?
   Цього року Путлер збирається здерти з нас 15 млрд. доларів за газ (за подвійною ціною) та ще отримати приблизно 20 млрд. за газ, що прокачується територією України і Європу (за звичайною ціною).
    Закрутивши газовий вентиль Україна має змогу завдати ворогу прямих збитків більше 35 млрд. доларів на рік!  Після анексії Криму і «передачі» шельфу Газпрому російський монополіст – поза законом. Україна має всі підстави оголосити всіх покупців російського газу скупниками краденого і вимагати припинення поставок. 
    Так можна позбавити ворога ще мінімум 20 млрд. доларів США! Додайте ще втрати на консервацію свердловин. Уявіть: Україна має можливість позбавити ворога значної частини його бюджету, але не робить цього! Шкодуємо європейців? Згадайте, як вони нам допомогли в нашій біді своїми дурними балачками та висловленням стурбованості. Боїмося втратити ринок транзиту газу? Просніться, вже втратили! Євросоюз відмовляється від російського газу. Саме про це свідчить публічний демонтаж Південного потоку, а зовсім не про бажання допомогти Україні. Багаті і ситі європейці просто не хочуть, аби якийсь лисий гном тримав їх за яйця. Воліють заплатити більше, але комусь іншому.
     Але вони збираються позбуватись залежності поступово, роками. За цей час ми можемо втратити державу, і ніхто нас не захистить. В цьому, сподіваюсь, сумнівів вже немає. То чиї інтереси захищає український уряд? 
    Чи можна торгувати з тим, з ким воюєш?! 
Давній анекдот: Палестина, з окопів один в одного стріляють єврей і палестинець. Раптом палестинець перестає стріляти. Єврей одразу питає: що, патрони закінчились? Можу продати недорого!
    Що вдає наш уряд – торгівлю чи війну?
  Готовий безкоштовно, на благо України, попрацювати репетитором  з арифметики для українського уряду.
  Володимир Митус.  Кандидат фізико-математичних наук.