Спробую дати власний прогноз воєнних  і навколовоєнних подій найближчих років. Справа невдячна, але всі цікавляться, а осоромитись я не боюсь. Стадо «військових експертів» на ТБ і в ютьюбі поре ахінею роками цілодобово і не боїться, тож мабуть це не боляче.

Отож, як я вже не раз писав, завершення війни можливе трьома шляхами: угода, капітуляція однієї зі сторін, знищення однієї зі сторін. З очевидних причин московсько-українська війна може завершитись лише згідно третього варіанту. Московія недоговороспроможна (і була такою завжди, просто іноді прикидалась, а потім припиняла), тож угоди не буде. Здаватись кацапи теж не стануть – не в їхніх звичаях. Капітуляція застосовується з метою зберегти життя людей. Це не  їхні цінності, та й не люди вони… Україні теж нема жодного сенсу здаватись, бо в цьому разі нас однаково чекає геноцид, тобто винищення. Набутий в ході війни досвід не дозволяє в цьому сумніватись. Залишається знищення. Два роки війни показали, що єдиною можливістю знищити нас для орди залишається застосування ядерної зброї. Але навряд чи це станеться. Головним стримуючим фактором є близьке розташування – ординці здохнуть від своєї ядерки разом з нами. Тож поки зберігатимуть хоч якусь надію на виживання – не застосують. Крім того, нам майже напевне вже є чим відповісти. З часом стане більше…

Головна проблема України у війні – навіть після остаточного розгрому ординського війська ЗСУ не матимуть достатньо ресурсу, щоб захопити й ефективно контролювати 1/7 земної суші. Власне саме на це ординці й сподіваються. А дарма… Король Пруссії Фрідріх (той самий, на честь якого всіх німців прийнято називати Фріцами, тобто культова фігура) залишив нащадкам секрет свого успіху, завдяки якому маленьке зачухане королівство перетворилось на одного з світових лідерів свого часу: не відкушуйте більше, аніж можете проковтнути!

            Впевнений, що Генштаб ЗСУ знайомий з його творчим спадком і діятиме відповідно. Тож ризикну спрогнозувати наступне:

-         Не пізніше початку літа ординське військо зазнає критичних втрат у засобах ППО та артилерії, які неспроможне буде компенсувати ані власним виробництвом, ані закупівлею у собі подібних.

-         Скориставшись цим, ЗСУ знищать або захоплять рештки ворожої техніки в ході наступу і завдадуть масових втрат у живій силі відступаючим, тобто хаотично втікаючим кацапам. Ординське військо зазнає втрати керованості. Військові знають, що це означає…

-         ЗСУ влаштують демаркаційну «зону безпеки», захопивши стільки ворожої території, скільки зможуть контролювати. Найбільш очевидним є рубіж Прип’ять – Дніпро – Болва – Десна – Судость – Орлик – Ока – Сосна – Дон – Волгодонський канал – кордон Казахстану. Його найзручніше обороняти: розриви між водними перешкодами становлять сумарно менше 200 км. Захоплена територія дещо перевищуватиме територію України. Населення частково втече, частково буде зігнано примусово. Можливо, якась мінімальна частина буде залишена.

-         Це дозволить вирішити ряд задач:

1.     Ослаблення орди шляхом зменшення її експортного потенціалу (ресурсна Астраханська область дає 8% ординського експорту), вилучення більшості плодючих земель та навантаження економіки десятком мільйонів біженців.

2.     Забезпечення свободи судноплавства, що є критичною для української економіки, з огляду на таких «друзів» як польща, готових будь-якої миті заблокувати наш сухопутний експорт, нітрохи не соромлячись наслідків.

3.     Відсікання орди від ірану й туреччини.

4.     Захоплення ресурсу для подальшого утримання та переозброєння ЗСУ (інших джерел нема й не передбачається, можете звичайно чекати західної допомоги або передачі Україні заморожених ординських капіталів, але допомога марсіан значно імовірніша за ці сценарії).

5.     Підвищення статусу і впливу України в світі шляхом контролю майже половини світових чорноземів, що унеможливить у подальшому застосування проти нас нашими «партнерами» жодних дієвих санкцій.

6.     Зацікавлення Китаю реальним, а не міфічним, «шовковим шляхом». Оскільки Казахстан вже фактично перетворився на провінцію Китаю, Україна стане єдиною транзитною державою між найбільшим світовим ринком і найбільшим виробником ширнепотребу.

7.     Взяття під контроль басейну Дніпра. Критично важливо, оскільки орду слід позбавити можливості труїти воду, яку п’є більшість нашого населення. В тому, що таке бажання в них є і воно не зникне – можете навіть не сумніватись. Україна не зможе співіснувати з ордою, якщо та контролюватиме верхів’я наших головних річок.

8.     Деморалізацію населення орди. Поки що всі наші дії не справили на ординців жодного враження. Московські запроданці за заході на основі цього поспішили оголосити орду невразливою. Але це не так. Якщо втрати не лякають твого ворога, це означає лише те, що він втрачає не те, що насправді цінує. Втрату життя співвітчизників ординець переживає байдуже, навіть близьких родичів, така вже він тваринка... Втрату грошей та матеріальних цінностей переживає важче, але змириться, якщо йому пояснити, що внаслідок окупації України він з часом отримає більше. Не кажучи вже про вялічіє… А от втрату територій ординець переживатиме вкрай болюче. Бо він загарбник і живе заради «пріращєнія зємліци». А якщо матиме місце «отрицатєльноє приращение» то його мерзенне існування втратить сенс у його власних очах. Це не призведе до капітуляції, але дуже послабить орду й може викликати чергову смуту. Якою гріх не скористатися нам…

Що далі? Орда не розвалиться одразу, звісна річ. Але стане на крок ближче до остаточної руйнації.  І задіє останній ресурс: мобілізацію мільйонів недолюдців, яким плювати на власне життя. 5-8 мільйонів (за різними оцінками) солдатів, готових виконати будь-який наказ і здохнути будь-якої миті – страшна сила. Як вона буде застосована? І коли? Є два варіанти.

-          Якщо на той момент лють затмарить кремлінам те, що у них замість мозку, вся ця орда виплеснеться на нас. Коли? Як тільки завершиться мобілізація, без жодної підготовки. Бо який сенс навчати їх роботі з технікою, якщо її вже нема?! І тоді все залежатиме від наявності у ЗСУ достатньої кількості касетних боєприпасів. Їх вже заготовляють, але скільки – то вже державна таємниця. Мені не повідомляють. Якщо ж цих боєприпасів не вистачить – єдиним нашим шансом на перемогу буде взяти в руки зброю геть усім. Кожна вулиця, кожне поле перетворяться на бойовиштє… Але навіть у цьому разі наші шанси на перемогу доволі переконливі – передусім через те, що відступати нікуди, альтернативою буде геноцид. В кожному разі нас буде більше, аніж нападників. Аби лише патронів вистачило. Бо більшість населення не володіє лопатою так віртуозно, як Кулеба…

-         Але куди імовірнішим виглядає варіант нападу на Європу – товсту, жирну, розніжену. І невимовно підлу, тобто апріорі неспроможну домовитись між собою. Це дозволить орді розгорнути нову стратегію світового панування: відняти в європейців засоби виробництва. Досвід «здобуття» сучасної промисловості вони вже мають. 1945 року їм вдалось капітально розграбувати Європу, награбоване стало основою радянської економіки, але на сьогодні вже трохи застаріло і не задовольняє потреби виробництва сучасної зброї. Крім того, для багатомільйонної кепсько озброєної орди, позбавленої важких озброєнь, нато виявиться куди більш підходящим суперником, аніж Україна. Захід готувався до зіткнення з армією, подібною до своєї: професійною, малочисельною, добре озброєною. Тобто саме такою, як та, що напала на нас у 2022 році. А от проти багатомільйонної орди вони просто не матимуть достатньо засобів враження. І йдеться не лише про снаряди, які вони не спроможні виробляти (але спроможні не червоніючи говорити про це нам), але передусім про авіаційну зброю. Не секрет, що країни нато покладались саме на авіацію як основну ударну силу. Їхні літаки й гвинтокрили, які вони так не бажають давати нам, озброєні найсучаснішими ракетами, але їхня кількість не дозволить зупинити орду, яка не утворює скупчень, не має техніки і не зупиниться через втрату мільйона-двох солдатів. Це максимально незручний суперник для нато, і він чудово про це знає. Єдине, що може зупинити орду в її шляху на захід – тотальне озброєння всіх громадян держав Європи і їхній збройний спротив. Але ліберасти встигли виховати два покоління переконаних поц… даруйте, пацифістів, які навіть не приховують, що втечуть, замість боронитись. І для орди це теж не секрет… Тож найімовірніший хід подій приблизно такий:

-         Зазнавши розгрому в Україні і втративши кращі свої землі, орда проводить мобілізацію, переконується, що ЗСУ остаточно зупинились і будують лінію оборони, бо не мають ресурсів для подальшого наступу (наші тупі й жадібні «партнери» про це вже подбали) і нападає на Європу через білорусь. Саме так, розмови про напад на Фінляндію й Балтію залиште недоумкам, які засирають вам мозок з телевізора. Цього не буде, бо це не має сенсу. Або як кажуть в Одесі: шоб шо?! Захопити кілька дрібних країн для орди не проблема, але навіщо?! Щоб показати, що нато безсиле?! Кому показати?! Вже навіть сліпому видно, що нато здохло. Саме цим пояснюється стрімкий ріст підтримки України з боку дрібних держав ЄС. Вони давно відчували запах смаленого, але лише зараз з’ясували, що то горять їхні власні дупи… Тож їхня підтримка з часом лише зростатиме. Але не замінить допомогу сша, навіть таку жалюгідну, як діставалась нам останні два роки. Масштаби не ті… Втім, не виключено, що ці країни, принаймні більшість з них, війна так і не зачепить. Бо замість гаяти час, завойовуючи промислових гігантів на кшалт Естонії, орда накинеться передусім на Німеччину. Бо є що взяти. Нічого особистого, лише бізнес. Та й незчислені хабарі, роздані тамтешнім політикам вроздріб і політичним партіям гуртом тре якось повертати… Так, орда нічого й ніколи нікому не дарує. Позичає. Щоб повернути з відсотками. За відсотки зазвичай правлять здерті шкіри тих самих довірливих корупціонерів, усіляких русяферштейнерів… І за дешевенький газок теж доведеться розплачуватись, він теж був у кредит… Польщі зі стотисячним військом вистачить щонайбільше на тиждень, німецьке військо взагалі небоєздатне (меркеля-шредери про те подбали), тож орда не спиниться раніше, ніж на березі Рейну. Німеччина буде захоплена на 80%, Нідерланди – наполовину, Чехія повністю, Австрія частково (в гори орда навряд чи полізе, з тих же міркувань не атакуватиме південь Європи), Угорщина й Словачина… тут як пощастить. Хоча зазвичай орда не залишає наживу тих, хто надто ретельно вилизує їй дупу. Не довіряє ретельності й старанності, бо їй самій ці чесноти невластиві…

І весь цей апокаліпсис  - не прогноз на віддалене майбутнє, а найближчі перспективи. Звільнення окупованих територій України не можна відділити від захоплення ординських земель (останнє почнеться раніше, аніж завершиться перше – війна не визнає кордонів), але весь цей процес завершиться при найкращому восени цього року, при найгіршому – навесні наступного. Після цього орда візьме паузу, але зовсім невелику. Десь півроку, найбільше – рік.

Що буде далі? Не знаю, варіантів забагато. Якщо відкинути втручання марсіан, самоліквідацію ординців технічним спиртом, допомогу американів (які раптом забудуть, що вони - сцикливе гівно, і знов уявлять себе світовим лідером), то все решта - можливо …

Що можна сказати з упевненістю: остаточне завоювання орди Україною – дуже віддалена перспектива. Накопичити ресурси вдасться дуже нескоро, крім того при штурмі москви таки виникне загроза застосування ядерної зброї (бо ординцям вже не буде чого втрачати). Тому найімовірніше – слона їстимуть частинами. Орда залишатиметься небезпечною для самого існування України і українців, аж поки не буде надійно і назавжди відрізана від Сибіру. На сьогодні в нас немає ресурсу це зробити і не видно бажаючих зробити це за нас. Але в разі рішучої поразки орди в Європі по Парагвайському варіанту (внаслідок Великої Парагвайської війни чоловіче населення Парагваю скоротилось на 95%) така можливість може у нас з’явитись, головне не проклацати дзьобом…

      І якщо це дійсно станеться – остаточну ліквідацію орди ніхто не форсуватиме. ЗСУ методично нищитимуть безпілотниками її енергетику й промисловість, а вже наші нащадки остаточно розберуться зі здичавілими аграріями на копитній тязі. А втім, хто зна… Життя покаже…