Кацапський Мудіаль як дзеркало світової підлоти Рекомендовані
Автор Володимир МитусКацапський Мудіаль як дзеркало світової підлоти.
Свій перший чемпіонат світу я побачив ще дитиною, в далекому 1982 році. По-дитячому був ображений упередженістю щодо наших футболістів, які тоді чомусь здавалися мені найкращими в світі. Вже за чотири роки з гнівом і обуренням спостерігав за свавіллям, підло і демонстративно вчиненим над нашими гравцями, які тоді поза всяким сумнівом і були найкращими в світі. З віком емоції змінювались. Чемпіонат 1990 спостерігав уже з подивом: ну якого біса всі терплять це нахабне знущання над спортивними принципами?! Потім, з набуттям життєвого досвіду, дивуватися перестав. Стало очевидним, що футбольні функціонери в своїй галузі практично всемогутні. Можуть проголосити кращим гравцем всесвіту брудного покидька марадону, покарати збірну за витівки людей, яких оголошено її вболівальниками, поламати результат будь-якої гри… Тому року десь з 1998 дивився це дійство вже виключно як виставу з наперед визначеним режисерами фіналом, без будь-яких ознак спортивного турніру. Після скандалу з розподілом чемпіонатів 2018 і 2022 років навіть дурному і сліпому стало очевидно, що міжнародні футбольні органи складаються майже виключно з хабарників, а головну подію чотирирічного циклу правильно було б назвати Чемпіонат Світу з Корупції. Здавалось, що падати далі вже нікуди. Але Кацапський Мудіаль (сподіваюсь, він увійде в історію саме під цим ім’ям) підкорив нові, небачені глибини. Світочі моралі й етики, захисники людської гідності, борці з расизмом і всіма формами дискримінації, що карають команди і країни за якийсь непристойний, на їхню просвітлену думку, жест вболівальника, вимагають під страхом дискваліфікації від футболістів потискати руки тим, за кого порядній людині принципово братися негоже, так от усі ці люди… провели своє головне футбольне дійство… в фашистській недодержаві без міжнародно визнаних кордонів і легітимних органів влади, в недодержаві, яка анексувала чужу територію і веде неоголошену війну проти сусіда. А що ж ви хотіли? За все заплачено… З тих же самих міркувань очільники «демократичних держав світу», більш відомі як «світова підлота» в черговий раз вдали сліпоглухонімих…
Але чим за все заплачено?
Переважна більшість коштів, що надходять до Фіфи – це кошти з реклами.
А рекламодавці – люди доволі помірковані. Десятки мільярів доларів вони платять саме за масовість явища, тобто за вболівальників, які споглядають брудну виставу. Саме вболівальники і є першопричиною всіх лих, що спіткали футбол. Саме через надвисокі доходи з реклами гра мільйонів виродилась у гидку виставу, на кшалт «чемпіонатів» професійних циркових борців на початку минулого втоліття. Тож не втішайте себе думкою, підкинутою запопадливими мерзотниками, що мовляв спорт – поза політикою. Той, хто після «Олімпіади Мочі - 2014» не побачив прямого між ними зв’язку – просто клінічний ідіот. А в нашому випадку навіть про спорт не йдеться. Це всього – навсього непристойна вистава, Мудіаль Ху@ла.
Шукаєте джерело корупції – погляньте у дзеркало. Вона там. Тож, якщо дійсно хочете перемогти корупцію – почніть із себе. Не давайте хабарів. Я от не даю, і нічого – живий. Якщо ми всі не будемо давати – як вони зможуть брати?! Але ключове слово тут – УСІ. Якщо ми перестанемо дивитись злодійський Мудіаль хоча б в масштабах однієї держави – мерзенна ФІФа отримає доброго щигля по носі. І матиме менше коштів на підкуп світової підлоти. Адже єдина справжня європейська цінність так і називається: ЄВРО… Можливо, тоді й уболівальники інших держав захочуть наслідувати добрий приклад. І корупції у світі стане менше.
Колись, у сиву давнину, автономний феодал (тобто той, хто не давав нікому васальну клятву, відому ще як оммаж), мав право на приватну війну. Зараз кожен із нас має право і можливість приватної війни з мерзотниками із ФІФи. Достатньо перемкнути телевізор. Перевірив на собі – нічого складного. Вивільнилось чимало часу, пишу в своє задоволення чергову книгу. І всім, хто спроможний думати самотужки – наполегливо раджу долучатись. А решті – раджу спробувати подумати. Це зовсім не боляче.