Вперше опубліковано 07.11.2017.

Не впевнений, що є сенс шукати складне пояснення там, де існує просте.
Як казав колись Аркадій Райкін: У нас є все! Але не для всіх!
Іншими словами – усіх багато, а усього – мало.
Наші нинішні владці не дають нам жодних підстав вважати їх людьми.
Чи можна вважати людиною преза, що ховає під час війни гроші по офшорах (у той час, коли голодні бабусі несуть волонтерам останні сто гривень у скоцюблених руках) і наживається на торгівлі з ворогом і виробництві цукерок на ворожій території? Хіба можна вважати істотою розумною міністра внутрішніх справ, який заявляє, що співробітник ввіреного йому міністерства кинув гранату в інших співробітників його міністерства, а винна у цьому, звісно ж, «Свобода»?
Усвідомивши, що вони самі відмовили собі у статусі Homo Sapiens, подивимось на них тверезим оком зоолога, не намагаючись ускладнювати поведінку простіших організмів.
В умовах нестачі кормової бази у тваринному світі розгортається внутрішньовидова боротьба – найжорстокіший варіант природного відбору, що підтвердить кожен біолог.
Нестача кормової бази зумовлена трьома факторами.
1. В ході природнього відбору господарники стали настільки міцними, що господарство вже їх не витримує.
2. Маємо війну з московією і окупацію частини території (якщо хто досі не помітив).
3. Поголів’я владців неухильно зростає, оскільки санітарний відстріл давно не проводився.
Виборці з унікальною пам’яттю либонь ще пам’ятають колишнього прем’єра, неповноцінного представника загону неповнозубих. Усе почалося з того, що власними стараннями, при дружній допомозі групи товаришів, він у рекордно стислі строки обнулив свій рейтинг і потягнув за собою на дно всю свою «партію». Цим не завагались скористатись закляті друзі з блоку панамських патріотів. Шантажуючи неповнозубого перевиборами, на яких представникам його виду нічого не світило, «брати по крові» змусили його піти з посади. Логіка тут залізна: краще втратити щось, аніж усе. Однак отриманого вистачило не надовго. Кормова база продовжувала скорочуватись. І сталось те, що врешті мало статись – свиноподібні поглянули на неповнозубих неситим оком і примружились ізнову. Врешті, кролики, навіть якщо вони схудли, це ж іще й цінне хутро…
Ось тільки вийшла заковика: свиноподібні забирають останнє, а той, кому нічого втрачати, раптом стає відважним, як пацюк, загнаний у кут одним пітерським уркою. Шкода, до речі, що той пацюк так і не довершив свою справу – мозок виїв та й побіг собі… Але зараз йдеться не про те. Кролики спромоглися на опір, свиноподібні здійняли вереск, як це заведено у них. Не допомогло! Тоді вирішили підкопатись… Звична тактика для цього виду.
За кого вболівати у цьому матчі?
Ні за кого. Рюкзак не винесе двоїх. Якщо нам пощастить – то і одного не винесе.