Націоналісти зробили сильний хід, вкотре продемонструвавши, що Україна для них важливіша за посади і партійну субординацію. Кандидатом у Президенти висунуто Руслана Кошулинського. Втім, саме такий розвиток подій я прогнозував ще рік тому. Тепер маєш вибір, шановний читачу.

Кому ти довіриш Україну, стікаючу кров’ю у нерівній війні?

Герою, що виносив на власних плечах поранених з Інститутської, виконував обов’язки Президента у два найважчі дні нашої історії, зорганізувавши рішення Ради про припинення кровопролиття, а потім, відсторонений від посади вірними служками олігархів, пішов добровольцем боронити Україну на фронт?

Чи Петру Іловайському, що не виконав жодної зі своїх передвиборчих обіцянок і заховав сина від фронту в Раді?

Чи Блідій з Косою, що купила для тебе в кацапів найдорожчий у світі газ і не визнала кацапської агресії в Грузії?

Чи Тиловому Полковнику?

Чи любителю вил і корів нетрадиційної орієнтації?

Чи скабрезному російськомовному коміку?

Чи комусь із риго-анальних недобитків, ім’я яким легіон?

Обирай, кого хочеш! Тільки не скигли потім, що не мав вибору.